Очікувана несподіванка – саме такою стала ситуація на півночі Харківської області у травні. Про відкриття «додаткового» фронту неподалік Харкова всі вітчизняні журналісти та блогери писали декілька тижнів, на що відповідальні особи повідомляли, що відсутня реальна загроза. Ба більше, коли окупанти безперешкодно «зайшли» у прикордонні села, які перебували у «сірій зоні», інформація про це з’явилась лише через декілька діб. Зараз українські оборонці намагаються захистити Вовчанськ, а посадовці шукають винних…
Секретар РНБО Олександр Литвиненко у коментарі Le Figaro сказав, що спочатку на кордоні у Бєлгородській області було зосереджено близько 50 тисяч російських військових. Наступає на українські території понад 30 тисяч, але українські воїни готові до відбиття.
За офіційною інформацією від Генштабу, ворог залучив значні сили для ведення наступу на місто Вовчанськ у складі до 5 батальйонів. Інший напрямок просування росіян – у бік села Липці, розташованого на північ від Харкова.
Фактично одразу, як росіяни захопили перші прикордонні села, виникли запитання – де мінування та фортифікаційні споруди? Особливо на тлі оголошеного тендеру на ремонт траси Харків – Вовчанськ. Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов поспіхом дав доручення профільному заступнику зібрати всіх учасників процесу будівництва фортифікаційних споруд.
«Кожен підрядник на засіданні групи «Прозорість і підзвітність» відзвітує про виконані роботи», – запевнив очільник області, додавши, що результати будуть публічними.
Перед тим керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявляв, що по самій лінії кордону фортифікації побудувати було неможливо, адже тоді б залучені до робіт були під щільним ворожим вогнем. Однак, за перші дні наступу загарбники просунулись на понад 5 км від кордону.
Тим часом очевидці вказують, що Вовчанськ перебуває під щільним вогнем ворога, місто повторює долю Бахмута – його фізично знищують. Генштабі повідомляє, що агресор має тактичний успіх
За словами начальника Вовчанської МВА Тамаза Гамбарашвілі, у місті (за 4 км від кордону з РФ) залишається 300-400 мешканців. Більшість містян нелякані повторною окупацією, тому вже евакуювались.
За словами військового експерта Владислава Селезньова, Вовчанськ добре укріплений, але контроль над ним залежить від того, якими ресурсами окупанти готові пожертвувати.
Ще у суботу, 11 травня, на тлі наступу росіян на Харківщині командувачем оперативно-тактичного угруповання військ «Харків» призначили бригадного генерала Михайла Драпатого. Він замінив попереднього командувача ОТУВ Юрія Галушкіна.
Наразі є доволі обережні повідомлення про гальмування наступу росіян. Військовий аналітик Костянтин Машовець відмічає, що її темпи знижуються, а втрати ворога зростають. Минулої доби – 13 травня – захоплено значно менше, ніж у попередні дні.
Також повідомляється, що окупантів вибили із Зеленого, не дають просунутися до Липців. У самому Вовчанську російські терористи раніше засіли на території м’ясокомбінату, але тепер їх нібито вибили звідти, у місті шукають залишки ворога.
В Інституті вивчання війни (ISW) вважають, що рух росіян у глиб Харківщини пояснюється створення «буферної зони» та плацдарму для обстрілів Харкова з артилерії. Тому окупанти знищили декілька мостів, зокрема через Сіверський Донець у Старому Салтові. На думку аналітиків ISW, загарбники не мають на меті просуватися далеко на південь від прикордоння.
Зауважимо, що наступ на Харківщині збігає по часі з «перестановками» у силовому блоці росіян. Багаторічного соратника Путіна Сергія Шойгу 12 травня позбавили посади міністра оборони, призначивши секретарем РНБО замість іншого друга диктатора Патрушєва. Очолив Міноборони економіст Андрій Білоусов.
У міністерстві тривають «чистки». Ранком 13 травня силовики у балаклавах із ломами завітали» до начальника Головного управління кадрів МО РФ генерал-лейтенанта Кузнєцова. Він арештований. Раніше, 23 квітня, повідомлялось про затримання заступника міністра оборони РФ Тимура Іванова. Його звинувачують в отриманні хабара під час проведення підрядних і субпідрядних робіт для потреб Міноборони.
Призначення міністром цивільного Білоусова, який раніше обіймав посаду першого віце-прем’єра і радника президента з економічної політики, свідчить про «зміну векторів» Кремля.
Додамо, декілька тижнів розганяються чутки про кулуарні переговори щодо заморозки війни. У Москві висувають умови, які свідчать про великі апетити. Ймовірно, аби їх підкріпити, Путін пішов на «додаткове загострення» чи «підняття ставок». Якщо припустити, що він хоче дворічної перерви, потрібної для відновлення боєздатності армії, то зараз намагається довести всім, що досяг «багатополярності світу», з ним рахуються та на його умови погодяться. Аби стримати ці «забаганки», перед усім у Вашингтоні відновлюють темпи постачання зброї Україні, а деякі країни НАТО погрожують введенням своїх контингентів. По суті, це така «гра м’язами», але саме українці виборюють свою свободу та незалежність.
